Тема: крупи : види, значення в харчуванні, підготовка до використання.
План.
1. Ознайомлення з видами круп;
2. значення в харчуванні;
Вимоги до якості;
3. підготовка до використання.
4
Опрацювати В.С. Доцяк "Українська кухня" розділ 10 параграф 1-2 стор. 248-252 .
http://www.lviv-prestige-school.com.ua/ru/library/elektronna-biblioteka/item/pidruchnik-v-s-dotsyak-ukrajnska-kuhnya
http://www.lviv-prestige-school.com.ua/ru/library/elektronna-biblioteka/item/pidruchnik-v-s-dotsyak-ukrajnska-kuhnya
Крупи - основа для приготування безлічі смачних і поживних страв. Більшість круп'яних культур прийшло до нас з далеких віків, коли тільки зароджувалися цивілізації.
Межиріччя Тигру і Євфрату, береги Нілу і Азія, а на Американському континенті - територія сучасної Мексики - саме там вперше стали вирощувати рис і просо, ячмінь і овес, пшеницю і кукурудзу, які стали для багатьох націй і культур не тільки основою щоденного раціону, а й свого роду «візитною карткою».
Так, наприклад, для багатьох східних держав, у тому числі Японії та Китаю, таким символом став рис. Примітно, що в китайській мові дієслово «є» найчастіше передається поєднанням «чи фе», що дослівно означає «їсти рис».
На деяких східних мовах вираз «смачного!» в дослівному перекладі означає «пригощайтесь рисом», а «прийом їжі» - «рисова страва». Історія появи злакових і круп'яних культур у нас бере свій початок у часи Київської Русі (IX-XIII століття н. е.). Саме тоді селяни почали повсюдно обробляти жито, пшеницю, овес, ячмінь і просо, а приготовлені з них хлібобулочні, борошняні вироби і каші стали невід'ємним атрибутом столу.
Гречана крупа
Гречану крупу (ядриця і проділ) виробляють із зерна гречки, відокремлюючи ядра від плодових оболонок. Батьківщиною гречки є Північна Індія, де її називають «чорним рисом». Вік цього злаку налічує більше 5000 років. У Франції, Бельгії, Іспанії та Португалії його колись величали «арабським зерном», в Італії і самої Греції - «турецьким», а в Німеччині - «язичницьким зерном».
Гречку, яка потрапила до нас з Греції, за що і отримала свою назву (гречану крупу спочатку називали «грецькою»), вирощували задовго до того, як про неї дізналися в Західній Європі. У ХVIII-ХIХ століттях гречка навіть займала більші площі, ніж жито! Гречку їли і у свята, і в будні, і вона не приїдалася, адже ця крупа добре поєднується з м'ясом, рибою і овочами.
З неї готували начинки до різних страв, крупеники, гречаники і, звичайно ж, кашу, про яку раніше в народі шанобливо говорили: «Гречана каша - матінка наша».
Ця крупа багата залізом, фосфором і міддю, містить вітаміни групи В, а також рутин, що знижує шкідливий вплив радіації на організм людини.
Пшоняна крупа
Пшоняна крупа виробляється з пшона - насіння проса, які звільняють від зовнішньої оболонки. Пшоно буває білим, сірим, жовтим і навіть червоним, однак найбільш поширене пшоно жовтого кольору.
Родина проса - Китай, де воно було відоме за 3000 років до н. е. А другою батьківщиною цього злаку вважається Індія, звідки воно ще в I тисячолітті до н. е. потрапило в древній Іран, а потім у Вірменію та Грузію.
Пшоно багате рослинними білками і мікроелементами. Крім того, воно містить вітаміни групи В, які зміцнюють нервову систему, регулюють кров'яний тиск і підвищують нашу працездатність.
Кукурудзяна крупа (маїс)
Кукурудзяна крупа виробляється з зерен кукурудзи. Її батьківщина - Центральна і Південна Америка, де її вирощують уже понад 7000 років. Індіанці використовували в їжу не тільки зерна, але й волоті і стебла кукурудзи. У Європі кукурудзу почали обробляти тільки в XIX столітті.
Кукурудзяна крупа - цінний поживний продукт. У ній міститься велика кількість вітамінів групи В, а також вітаміни А, Е, РР; залізо, кремній, калій і фосфор. Вона знижує рівень холестерину в крові, сприяє виведенню токсинів з організму і уповільнює процеси бродіння в шлунково-кишковому тракті.
Рис
Рис - одна з найдавніших сільськогосподарських культур, вік якої налічує 9000 років. Батьківщиною рису вважаються Китай і східна Індія.
В Європі його стали вживати в їжу в VIII столітті н. е., а в Америці - в XV-XVI століттях. В Україну цей злак завезли через Угорщину в XV столітті, проте саме слово «рис» з'явилося лише наприкінці XIX століття. Вважається, що воно стало похідним від англійського «райс», в перекладі означає «рис». До цього рис називали «сарацинським зерном», «сарацинської пшеницею» і «сорочинським пшоном».
Рис містить велику кількість калію, фосфору, цинку, кальцію, заліза, йоду та вітамінів групи В.
У японських селах в святкові дні, особливо в часи новорічних урочистостей, на найпочеснішому місці в будинку викладають гірку рисових коржів - кагамімоті, що вважаються символом благополуччя і удачі.
Вівсяна крупа
Вівсяна крупа виготовляється з вівса, який піддається пропарюванню, лущення або шліфування. Батьківщина цього злаку - Монголія і Північний Китай. У Європі овес вирощують більше двох тисяч років.
Вівсяна крупа містить велику кількість незамінних амінокислот, ефірних масел, макро- і мікроелементів, вітамінів. Страви з цієї крупи підвищують імунітет, нормалізують обмін речовин, знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
З вівсяної крупи готують пластівці, з яких можна швидко приготувати кашу, мюслі і безліч інших страв.
Перлова крупа
Перлову крупу виробляють, знімаючи верхній шар зерен ячменю. Батьківщина цього злаку - Азія, а історія обробітку ячменю почалася ще в епоху неоліту (12-10 тис. років до н. е.). Сьогодні культурний ячмінь вирощують на великих територіях від Тибету до Північної Африки і Криту.
Перлова крупа містить велику кількість селену, вітамінів групи В, протеїнів і мінералів. У ній також багато амінокислот, які роблять на організм антибактеріальну дію, і фосфору, що регулює обмін речовин і роботу мозку.
Ячна крупа
Ячна крупа, так само, як і перлова, виготовляється з ячменю. Його зерна очищають і подрібнюють, в результаті чого виходять крупинки різної форми і розміру. Ячна крупа містить велику кількість складних вуглеводів, крохмалю, білка, харчових волокон, а також вітамінів і мінеральних речовин.
Вживання в їжу страв з ячної крупи викликає протизапальну дію, сприяє очищенню й омолодженню організму.
Манна крупа
Манну крупу, або манку, отримують в результаті перемолу пшениці в борошно. У манці мало клітковини, проте ця крупа містить велику кількість білків, крохмалю, вітамінів групи В, а також калію, кальцію, натрію, магнію, фосфору і заліза. Манка легко і швидко готується, тому в ній зберігаються всі корисні речовини. Страви з цієї крупи дуже поживні і калорійні.
Пшенична крупа
Пшенична крупа являє собою перемелені зерна пшениці, причому помел може бути як великим, так і дрібним. Батьківщиною пшениці вважаються землі Сирії, Палестини, Ефіопії та Західних Гімалаїв. В даний час територія її поширення становить близько 200 мільйонів гектарів по всьому світу.
Пшенична крупа покращує імунітет, регулює обмінні процеси, знижує рівень холестерину в крові, виводить з організму шлаки і токсини.
Розділ X
СТРАВИ І ГАРНІРИ З КРУП, БОБОВИХ І
МАКАРОННИХ ВИРОБІВ
§ 1. Асортимент круп, бобових і макаронних виробів, їх харчова цінність
Крупи, бобові і макаронні вироби — це продукти переробки зерна, які мають велике значення у харчуванні людини. Для приготування страв і гарнірів використовують різні крупи: рис, пшоно, гречану, манну, пшеничну, перлову, ячну, вівсяну, кукурудзяну.
Крупи
Рис — найбільш калорійний продукт, який містить 93,7 % крохмалю, 7,0 — білків, 0,6 — жиру, 0,4 % клітковини. Енергетична цінність 100 г рису 323 ккал, або 1351 кДж. Випускають рис шліфований (має шорстку поверхню, яка вкрита борошном), рис полірований (поверхня гладенька, блискуча) і рис подрібнений шліфований.
Рис шліфований і полірований поділяють на вищий, І і II сорти. Використовують для приготування розсипчастих і в'язких каш, бабок.
Рис подрібнений шліфований на сорти не ділять. Використовують для приготування кулешиків, в'язких і рідких каш, запіканок.
Рис варять 45-50 хв, він збільшується в об'ємі у 6-7 разів.
Гречана крупа — продукт високої харчової цінності, яка містить 63,7 % крохмалю, 12,6 — білків, 2,6 — жиру, 1,1 % клітковини, значну кількість мінеральних солей, зокрема калію, фосфору, заліза, вітаміни В,, В2, РР, Е. Енергетична цінність 100 г крупи 329 ккал, або 1377 кДж.
Гречана крупа надходить у вигляді цілого ядра і проділу та цілого ядра і проділу, що швидко розварюються (їх виробляють після пропарювання зерна). Цілі пропарені зерна мають кремовий або зеленкуватий колір, консистенція борошниста, розварюються протягом 40-50 хв. Пропарені ядра зерна мають коричневий колір з різними відтінками, розварюються за 25 хв і збільшуються в об'ємі у 5-6 разів. З гречаної крупи готують розсипчасті каші, перші страви, начинки, крупники. Проділ — це розколені ядра непропареної і пропареної гречки (проділ швидко розварюється). Використовують для приготування в'язких каш і виробів з них та перших страв.
Пшоно шліфоване містить 64,8 % крохмалю, 12 — білків, 2,9 — жиру, 0,7 % клітковини. Енергетична цінність 100 г пшона 334 ккал, або 1397 кДж. Пшоно виробляють трьох сортів: вищого, І і II.
Залежно від сорту колір пшона буває світло- або яскраво-жовтий, консистенція від борошнистої до скловидної. Пшоно скловидне з великим ядром яскравожовтого кольору вважають кращим. У кулінарії пшоно використовують для приготування каш, запіканок, бабок, начинок. Воно вариться 40-50 хв, збільшується в об'ємі у 6-7 разів.
Крупу манну дістають при сортових помелах пшениці на борошно шляхом відсіювання. Залежно від сортів пшениці (м'яка, тверда) розрізняють манну крупу мар248 ки М (з м'якої пшениці), Т (з твердої пшениці) і МТ (з суміші м'якої і твердої пшениці).
Крупа марки М непрозора, білого кольору, покрита борошном. її використовують для варіння каш (в'язких і рідких), приготування сластьонів.
Крупа групи Т напівпрозора, жовтого кольору, з гострими гранями. З неї готують перші страви, начинки.
Крупа марки МТ білого кольору, непрозора, вкрита борошном, з напівпрозорою ребристою крупкою кремового кольору. З неї готують в'язкі каші і вироби з них.
Манна крупа містить 70,3 % крохмалю, 11,3 — білків, 0,7 % жиру, вітаміни В,, В2. Енергетична цінність 100 г крупи 326 ккал, або 1364 кД. Вона швидко розварюється (за 10-15 хв) і добре засвоюється організмом, тому її широко використовують у дитячому і дієтичному харчуванні.
Полтавську крупу виробляють з пшениці чотирьох номерів: 1 — цілі зерна, видовженої форми, з заокругленими кінцями; 2, 3, 4 — подрібнені зерна, частково шліфовані, округлої форми. Використовують для приготування каш, бабок, перших страв. Розварюються ці крупи протягом однієї години, збільшуються в об'ємі у 4-5 разів.
Крупу Артек дістають після подрібнення твердих сортів пшениці. З них готують в'язкі каші, бабки. Крупа розварюється за 60 хв, збільшується в об'ємі у 4-5 разів.
Перлова крупа містить 65,7 % крохмалю, 9,3 — білків, 1,1 — жиру і 1 % клітковини. Енергетична цінність 100 г перлової крупи 324 ккал, або 1356 кДж. Виробляють із зерна ячменю. Після шліфування і полірування дістають крупи п'яти номерів: 1, 2, 3, 4, 5. Крупи № 1 , 2 мають видовжену форму з заокругленими кінцями у вигляді цілих зерен або крупноподрібнених. Ці крупи містять велику кількість білків (9,3 %) і клітковини (1 %). Розварюються крупи № 1 і 2 довго (60- 90 хв), тому рекомендується їх попередньо замочувати у холодній воді на 2-3 год для набухання. Використовують для приготування каш.
Крупи № 3, 4, 5 мають округлу форму, білого або жовтуватого кольору, інколи із зеленкуватим відтінком. Розварюються протягом 60 хв.
Перлова крупа збільшується в об'ємі у 5-6 разів. З перлових круп № 1-3 готують перші страви, каші, з крупів № 4, 5 — каші, гарніри, зрази.
Ячну крупу виробляють із зерен ячменю, подрібнюючи їх. Крупинки бувають різної форми і величини, з гострими гранями, білого кольору з жовтуватим, зеленкуватим або сірим відтінками. Вони розварюються за 40-50 хв. З них готують каші. В крупах з ячменю багато крохмалю, який під час варіння поволі набухає, довго вариться, але швидко віддає воду, тому каші стають твердими.
Вівсяна крупа містить 54,7 % крохмалю, 11,9 білків, 5,8 жиру, 2, 8 клітковини, значну кількість вітамінів В,, В2, РР, Е, а також солей заліза, марганцю, магнію, фосфору. Енергетична цінність 100 г крупи 345 ккал, або 1444 кДж.
Розрізняють крупу вівсяну таких видів: пропарену неподрібнену (сіруватожовтого кольору, з різними відтінками); сплющену (біло-сірого кольору); пластівці Геркулес (0,5-0,7 мм завтовшки), які швидко розварюються (за 20 хв) і добре засвоюються; пелюсткові пластівці (додатково піддають шліфуванню, сортуванню за розміром, пропарюванню і розплющуванню), розварюються за 10 хв. Пластівці бувають білого або кремово-жовтуватого кольору. Вівсяна крупа містить багато слизистих речовин, тому її використовують для приготування в'язких каш, молочних супів, запіканок.
Кукурудзяна крупа досить поживна і містить 70,4 % крохмалю, 8,3 білків, 1,2 жиру і 0,8 % клітковини, вітаміни В,, В2, РР, Е, В, каротин. Енергетична цінність 249 100 ґ круп 325 ккал, або 1360 кДж. Кукурудзяна крупа погано набухає, довго розварюється (протягом 60 хв), збільшується в об'ємі у 3-4 рази. Каші з такої крупи тверді, мають специфічний присмак.
Основною складовою частиною всіх круп є крохмаль. Білків у крупах небагато. Вони в основному повноцінні. За вмістом незамінних амінокислот найбільш повноцінними є білки рису, гречаних і вівсяних круп, а білки пшона і кукурудзяної крупи недостатньо цінні.
Жири в крупах складаються в основному з ненасичених жирних кислот, легко окисляються і прогіркають, а це призводить до псування круп. Найбільше жиру у пшоні, вівсяній і гречаній крупах.
Крім того крупи містять мінеральні речовини, солі фосфору, калію, магнію, але вони бідні на кальцій.
Комбінуючи крупи з молоком, сиром, яйцями, м'ясом, можна підвищити цінність білків, а страви поповнити кальцієм.
Добираючи гарніри з круп, слід враховувати не тільки їхній хімічний склад, а й те, як вони поєднуються за смаком. Так, гарніри з круп погано поєднуються з рибою, крім гречаної каші, яку подають як гарнір до смаженої риби; гарніри з рису краще подавати до страв з баранини, відварної курки і не рекомендується до страв з качки та гуски.
§ 2. Підготовка круп, бобових і макаронних виробів до варіння.
Зміни, які відбуваються під час варіння
Для приготування страв і гарнірів крупи, бобові і макаронні вироби варять. Крупи перед варінням перебирають, а дрібні просіюють через сито з різними отворами залежно від їх розміру, потім промивають 2-3 рази, щоразу заливаючи свіжою водою. Води беруть таку кількість, щоб сторонні домішки вільно спливали на поверхню. Рис, перлову крупу і пшоно спочатку промивають теплою водою (30-40 °С), а потім гарячою (55-60 °С), ячну — тільки теплою. Пшоно перед варінням обшпарюють, щоб видалити з нього гіркуватий присмак. Після промивання у крупах залишається вода (15-30 % маси сухих круп), що слід враховувати при варінні каш.
Манну, гречану і крупи з розколотих і плющених зерен промивати не рекомендується, оскільки це негативно впливає на консистенцію і смак каші. Якщо надходить сира гречана крупа, її слід попередньо обсмажити для поліпшення якості і прискорення часу варіння. На лист насипають підготовлені крупи шаром не більш ніж 4 см і обсмажують у жаровій шафі при температурі 110-120 °С до світлокоричневого кольору, періодично помішуючи. Каші з підсмажених круп гарно розсипаються, мають кращий смак і аромат. Манну крупу для розсипчастих каш підсушують на листі у жаровій шафі до світло-жовтого кольору.
Під час замочування круп та бобових і на початку варіння їх білки поглинають велику кількість рідини і набухають. При температурі 50-70 °С білки зсідаються, а рідина, яку вони поглинули, спресовується і поглинається крохмалем, який клейстеризується. Завдяки цьому крупи, бобові і макаронні вироби збільшуються в об'ємі і масі (привар). Одночасно під час клейстеризації крохмалю разом з водою поглинаються і водорозчинні речовини (білки, вуглеводи, мінеральні речовини), які містяться в крупах і бобових. Це сприяє кращому їх засвоєнню.
Тривалість варіння залежить від товщини стінок клітин круп і бобових. Від міцності стінок клітин залежить зовнішній вигляд готових зерен. Так, стінки клітин перлової крупи не руйнуються протягом усього періоду варіння, а в рисових крупах і пшоні оболонка частково руйнується, при цьому порушується форма і ці251 лісність зерен. Під час варіння протопектин стінок клітин розщеплюється в присутності води з утворенням пектину, структура зерен руйнується і крупи й бобові досягають готовності.
У процесі варіння круп, бобових і макаронних виробів частина розчинених вуглеводів, білків, мінеральних речовин і вітамінів (близько ЗО %) переходить у відвар. Відвари слід використовувати для приготування перших страв і соусів.
Страви і гарніри з круп, бобових і макаронних виробів готують у соусному відділенні гарячого цеху. Для цього використовують кухонний посуд — казани наплитні, каструлі різної місткості з товстим дном, сковороди, листи, кухарські лопатки, виделки, шумівки, черпаки.
§ 1. Асортимент круп, бобових і макаронних виробів, їх харчова цінність
Крупи, бобові і макаронні вироби — це продукти переробки зерна, які мають велике значення у харчуванні людини. Для приготування страв і гарнірів використовують різні крупи: рис, пшоно, гречану, манну, пшеничну, перлову, ячну, вівсяну, кукурудзяну.
Крупи
Рис — найбільш калорійний продукт, який містить 93,7 % крохмалю, 7,0 — білків, 0,6 — жиру, 0,4 % клітковини. Енергетична цінність 100 г рису 323 ккал, або 1351 кДж. Випускають рис шліфований (має шорстку поверхню, яка вкрита борошном), рис полірований (поверхня гладенька, блискуча) і рис подрібнений шліфований.
Рис шліфований і полірований поділяють на вищий, І і II сорти. Використовують для приготування розсипчастих і в'язких каш, бабок.
Рис подрібнений шліфований на сорти не ділять. Використовують для приготування кулешиків, в'язких і рідких каш, запіканок.
Рис варять 45-50 хв, він збільшується в об'ємі у 6-7 разів.
Гречана крупа — продукт високої харчової цінності, яка містить 63,7 % крохмалю, 12,6 — білків, 2,6 — жиру, 1,1 % клітковини, значну кількість мінеральних солей, зокрема калію, фосфору, заліза, вітаміни В,, В2, РР, Е. Енергетична цінність 100 г крупи 329 ккал, або 1377 кДж.
Гречана крупа надходить у вигляді цілого ядра і проділу та цілого ядра і проділу, що швидко розварюються (їх виробляють після пропарювання зерна). Цілі пропарені зерна мають кремовий або зеленкуватий колір, консистенція борошниста, розварюються протягом 40-50 хв. Пропарені ядра зерна мають коричневий колір з різними відтінками, розварюються за 25 хв і збільшуються в об'ємі у 5-6 разів. З гречаної крупи готують розсипчасті каші, перші страви, начинки, крупники. Проділ — це розколені ядра непропареної і пропареної гречки (проділ швидко розварюється). Використовують для приготування в'язких каш і виробів з них та перших страв.
Пшоно шліфоване містить 64,8 % крохмалю, 12 — білків, 2,9 — жиру, 0,7 % клітковини. Енергетична цінність 100 г пшона 334 ккал, або 1397 кДж. Пшоно виробляють трьох сортів: вищого, І і II.
Залежно від сорту колір пшона буває світло- або яскраво-жовтий, консистенція від борошнистої до скловидної. Пшоно скловидне з великим ядром яскравожовтого кольору вважають кращим. У кулінарії пшоно використовують для приготування каш, запіканок, бабок, начинок. Воно вариться 40-50 хв, збільшується в об'ємі у 6-7 разів.
Крупу манну дістають при сортових помелах пшениці на борошно шляхом відсіювання. Залежно від сортів пшениці (м'яка, тверда) розрізняють манну крупу мар248 ки М (з м'якої пшениці), Т (з твердої пшениці) і МТ (з суміші м'якої і твердої пшениці).
Крупа марки М непрозора, білого кольору, покрита борошном. її використовують для варіння каш (в'язких і рідких), приготування сластьонів.
Крупа групи Т напівпрозора, жовтого кольору, з гострими гранями. З неї готують перші страви, начинки.
Крупа марки МТ білого кольору, непрозора, вкрита борошном, з напівпрозорою ребристою крупкою кремового кольору. З неї готують в'язкі каші і вироби з них.
Манна крупа містить 70,3 % крохмалю, 11,3 — білків, 0,7 % жиру, вітаміни В,, В2. Енергетична цінність 100 г крупи 326 ккал, або 1364 кД. Вона швидко розварюється (за 10-15 хв) і добре засвоюється організмом, тому її широко використовують у дитячому і дієтичному харчуванні.
Полтавську крупу виробляють з пшениці чотирьох номерів: 1 — цілі зерна, видовженої форми, з заокругленими кінцями; 2, 3, 4 — подрібнені зерна, частково шліфовані, округлої форми. Використовують для приготування каш, бабок, перших страв. Розварюються ці крупи протягом однієї години, збільшуються в об'ємі у 4-5 разів.
Крупу Артек дістають після подрібнення твердих сортів пшениці. З них готують в'язкі каші, бабки. Крупа розварюється за 60 хв, збільшується в об'ємі у 4-5 разів.
Перлова крупа містить 65,7 % крохмалю, 9,3 — білків, 1,1 — жиру і 1 % клітковини. Енергетична цінність 100 г перлової крупи 324 ккал, або 1356 кДж. Виробляють із зерна ячменю. Після шліфування і полірування дістають крупи п'яти номерів: 1, 2, 3, 4, 5. Крупи № 1 , 2 мають видовжену форму з заокругленими кінцями у вигляді цілих зерен або крупноподрібнених. Ці крупи містять велику кількість білків (9,3 %) і клітковини (1 %). Розварюються крупи № 1 і 2 довго (60- 90 хв), тому рекомендується їх попередньо замочувати у холодній воді на 2-3 год для набухання. Використовують для приготування каш.
Крупи № 3, 4, 5 мають округлу форму, білого або жовтуватого кольору, інколи із зеленкуватим відтінком. Розварюються протягом 60 хв.
Перлова крупа збільшується в об'ємі у 5-6 разів. З перлових круп № 1-3 готують перші страви, каші, з крупів № 4, 5 — каші, гарніри, зрази.
Ячну крупу виробляють із зерен ячменю, подрібнюючи їх. Крупинки бувають різної форми і величини, з гострими гранями, білого кольору з жовтуватим, зеленкуватим або сірим відтінками. Вони розварюються за 40-50 хв. З них готують каші. В крупах з ячменю багато крохмалю, який під час варіння поволі набухає, довго вариться, але швидко віддає воду, тому каші стають твердими.
Вівсяна крупа містить 54,7 % крохмалю, 11,9 білків, 5,8 жиру, 2, 8 клітковини, значну кількість вітамінів В,, В2, РР, Е, а також солей заліза, марганцю, магнію, фосфору. Енергетична цінність 100 г крупи 345 ккал, або 1444 кДж.
Розрізняють крупу вівсяну таких видів: пропарену неподрібнену (сіруватожовтого кольору, з різними відтінками); сплющену (біло-сірого кольору); пластівці Геркулес (0,5-0,7 мм завтовшки), які швидко розварюються (за 20 хв) і добре засвоюються; пелюсткові пластівці (додатково піддають шліфуванню, сортуванню за розміром, пропарюванню і розплющуванню), розварюються за 10 хв. Пластівці бувають білого або кремово-жовтуватого кольору. Вівсяна крупа містить багато слизистих речовин, тому її використовують для приготування в'язких каш, молочних супів, запіканок.
Кукурудзяна крупа досить поживна і містить 70,4 % крохмалю, 8,3 білків, 1,2 жиру і 0,8 % клітковини, вітаміни В,, В2, РР, Е, В, каротин. Енергетична цінність 249 100 ґ круп 325 ккал, або 1360 кДж. Кукурудзяна крупа погано набухає, довго розварюється (протягом 60 хв), збільшується в об'ємі у 3-4 рази. Каші з такої крупи тверді, мають специфічний присмак.
Основною складовою частиною всіх круп є крохмаль. Білків у крупах небагато. Вони в основному повноцінні. За вмістом незамінних амінокислот найбільш повноцінними є білки рису, гречаних і вівсяних круп, а білки пшона і кукурудзяної крупи недостатньо цінні.
Жири в крупах складаються в основному з ненасичених жирних кислот, легко окисляються і прогіркають, а це призводить до псування круп. Найбільше жиру у пшоні, вівсяній і гречаній крупах.
Крім того крупи містять мінеральні речовини, солі фосфору, калію, магнію, але вони бідні на кальцій.
Комбінуючи крупи з молоком, сиром, яйцями, м'ясом, можна підвищити цінність білків, а страви поповнити кальцієм.
Добираючи гарніри з круп, слід враховувати не тільки їхній хімічний склад, а й те, як вони поєднуються за смаком. Так, гарніри з круп погано поєднуються з рибою, крім гречаної каші, яку подають як гарнір до смаженої риби; гарніри з рису краще подавати до страв з баранини, відварної курки і не рекомендується до страв з качки та гуски.
§ 2. Підготовка круп, бобових і макаронних виробів до варіння.
Зміни, які відбуваються під час варіння
Для приготування страв і гарнірів крупи, бобові і макаронні вироби варять. Крупи перед варінням перебирають, а дрібні просіюють через сито з різними отворами залежно від їх розміру, потім промивають 2-3 рази, щоразу заливаючи свіжою водою. Води беруть таку кількість, щоб сторонні домішки вільно спливали на поверхню. Рис, перлову крупу і пшоно спочатку промивають теплою водою (30-40 °С), а потім гарячою (55-60 °С), ячну — тільки теплою. Пшоно перед варінням обшпарюють, щоб видалити з нього гіркуватий присмак. Після промивання у крупах залишається вода (15-30 % маси сухих круп), що слід враховувати при варінні каш.
Манну, гречану і крупи з розколотих і плющених зерен промивати не рекомендується, оскільки це негативно впливає на консистенцію і смак каші. Якщо надходить сира гречана крупа, її слід попередньо обсмажити для поліпшення якості і прискорення часу варіння. На лист насипають підготовлені крупи шаром не більш ніж 4 см і обсмажують у жаровій шафі при температурі 110-120 °С до світлокоричневого кольору, періодично помішуючи. Каші з підсмажених круп гарно розсипаються, мають кращий смак і аромат. Манну крупу для розсипчастих каш підсушують на листі у жаровій шафі до світло-жовтого кольору.
Під час замочування круп та бобових і на початку варіння їх білки поглинають велику кількість рідини і набухають. При температурі 50-70 °С білки зсідаються, а рідина, яку вони поглинули, спресовується і поглинається крохмалем, який клейстеризується. Завдяки цьому крупи, бобові і макаронні вироби збільшуються в об'ємі і масі (привар). Одночасно під час клейстеризації крохмалю разом з водою поглинаються і водорозчинні речовини (білки, вуглеводи, мінеральні речовини), які містяться в крупах і бобових. Це сприяє кращому їх засвоєнню.
Тривалість варіння залежить від товщини стінок клітин круп і бобових. Від міцності стінок клітин залежить зовнішній вигляд готових зерен. Так, стінки клітин перлової крупи не руйнуються протягом усього періоду варіння, а в рисових крупах і пшоні оболонка частково руйнується, при цьому порушується форма і ці251 лісність зерен. Під час варіння протопектин стінок клітин розщеплюється в присутності води з утворенням пектину, структура зерен руйнується і крупи й бобові досягають готовності.
У процесі варіння круп, бобових і макаронних виробів частина розчинених вуглеводів, білків, мінеральних речовин і вітамінів (близько ЗО %) переходить у відвар. Відвари слід використовувати для приготування перших страв і соусів.
Страви і гарніри з круп, бобових і макаронних виробів готують у соусному відділенні гарячого цеху. Для цього використовують кухонний посуд — казани наплитні, каструлі різної місткості з товстим дном, сковороди, листи, кухарські лопатки, виделки, шумівки, черпаки.
Тема: горіхи, мак,кава, какао- боби: хімічний склад, харчова цінність, види, коротка характеристика,вимоги до якості підготовка до використання, умови зберігання.
План.
1. Ознайомлення з видами горіхів, їх походження;
2. значення в харчуванні, користь та шкідливість для організму людини;
3. підготовка до використання;
4 - умови зберігання горіхів;
-мак: харчова цінність, користьта шкідливість для організму;
- підготовка до використання;
- умови зберігання;
- кава, какао: походження, харчова цінність значення в харчуванні, користь для організму людини;
- використання у кондитерському виробництві;
- підготовка до використання;
- умови зберігання.
4 - умови зберігання горіхів;
-мак: харчова цінність, користьта шкідливість для організму;
- підготовка до використання;
- умови зберігання;
- кава, какао: походження, харчова цінність значення в харчуванні, користь для організму людини;
- використання у кондитерському виробництві;
- підготовка до використання;
- умови зберігання.
Опрацювати Г. Т. Зайцева, Т.М. Горпинко"Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів" параграф 28 стор.70-71, параграф31 стор.76-78
https://legalrollers.ru/uk/sezonnye-raboty/nuts-types-and-names-useful-properties-and-types-of-nuts/
https://www.tveda.ru/encyclopedia/bakaleya/mak/
https://royal-forest.org/blog/kakao_poroshok/
https://legalrollers.ru/uk/sezonnye-raboty/nuts-types-and-names-useful-properties-and-types-of-nuts/
https://www.tveda.ru/encyclopedia/bakaleya/mak/
https://royal-forest.org/blog/kakao_poroshok/
Тема: технологія приготування , вимоги до якості фаршів і начинок з круп, яєць, маку, сиру та інші. використання, термін реалізації
План.
1. Ознайомлення з видами начинок з різних круп та різними добавками;
- технологія приготування начинок з яйцем;
- технологія приготування начинок з маку;
- технологія приготування начинки з сиру
використання начинок з круп у борошняних виробах;
- технологія приготування начинок з маку;
- технологія приготування начинки з сиру
використання начинок з круп у борошняних виробах;
- підготовка до використання;
- умови зберігання.
- умови зберігання.
Опрацювати Г. Т. Зайцева, Т.М. Горпинко"Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів" параграф 37стор. 102,105.
http://www.povara.ru/nachinka/156/
https://www.youtube.com/watch?v=-hvA1fjzDdM
https://www.delimano.com.ua/stati/samye-interesnye-nachinki-dlja-piroga
https://oleg-leusenko.livejournal.com/10599311.html
https://publopicasso.ru/uk/vkusnye-nachinki-dlya-pirogov-nachinka-iz-maka-mnogo-receptov-nachinka-iz.html
http://www.povara.ru/nachinka/156/
https://www.youtube.com/watch?v=-hvA1fjzDdM
https://www.delimano.com.ua/stati/samye-interesnye-nachinki-dlja-piroga
https://oleg-leusenko.livejournal.com/10599311.html
https://publopicasso.ru/uk/vkusnye-nachinki-dlya-pirogov-nachinka-iz-maka-mnogo-receptov-nachinka-iz.html
Комментарии
Отправить комментарий